- цюця
- —————————————————————————————цю́цяіменник жіночого роду, істотасобакадит.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цюця — і, ж., дит. Собака, собачка … Український тлумачний словник
ЧУЧА — жен., пермяц., сиб. первобытный, по преданью, народ этих стран, чукча, или чудь, ныне бранно. Чуча, пермяц. цюця, чучело ср. чучелка жен. пугало на огороде, шугало; подобие человека, кукла; | набитая кожа зверя, животного, птицы; | ·бран. уродина … Толковый словарь Даля
цюцінька — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник
цюцічка — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник
цюцюня — і, ж. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник
цюцька — и, ж., дит. Зменш. до цюця … Український тлумачний словник